Розроблена на Уральському заводі важкого машинобудування 1944 р. на базі танка Т-34-85. Моторний відділ розміщався у передній частині корпусу, а бойовий — у кормі, що забезпечувало додатковий захист екіпажу й значно зменшувало заброньовий об’єм кормової частини. Хоча проект СУ-100М1 так і не був реалізований, ця машина була перехідною ланкою між реальними СУ-100 та СУ-101.
Командир
Радист
Технічні характеристики вказані для техніки з рівнем навчання екіпажу 100%.