Бійці!
В цьому випуску «Всередині танків» Річард «Челленджер» Катленд повертається в часи Першої світової війни і її першого масового танка — британського Mark IV. 20 листопада — це річниця Битви біля Камбре, в якій Mark IV зіграв ключову роль. Саме час придивитися до нього ближче. Дізнайтеся, в яких умовах екіпаж з восьми осіб керував машиною, і як це — рухати цього 28-тонного велетня з максимальною швидкістю в 6 км/год. Вам також розкажуть, яким чином танк пристосовувався до складної місцевості окопної війни.
Битва біля Камбре
Камбре, місто в північній Франції, завоювало собі місце в історії танкового бою. Воно вважається місцем першого великого танкового зіткнення в листопаді-грудні 1917 року й показало, на що здатні ці броньовані машини. Того разу танки вперше було застосовано як зосереджену силу, що працювала спільно з авіацією, артилерією, логістичними підрозділами, піхотою й усіма іншими.
Також, в тій битві Mark IV вперше вступив до танкового бою віч-на-віч з німецькою машиною A7V Nixe і вийшов з нього переможцем. Сталося це у квітні 1918 року.
Іронічно те, що Mark IV був настільки міцним і витривалим, що таких трофейних танків на службі в німців знаходилося більше, ніж їхніх власних A7V.
Для подолання окопів Mark IV возили з собою фашини. 
Екіпаж Mark IV з восьми осіб був змушений керувати машиною в темряві й сильній спеці. Зображення зліва: танки Mark IV із фашинами. Зображення справа: Mark IV і його екіпаж.
Танки в окопах
На перших етапах окопної війни ворожу оборону, таку як колючий дріт чи інші перешкоди, можна було з легкістю подолати за кермом танка. Але попри наступальний потенціал танка разом з іншими типами військ, Німеччина розробила власний спосіб протистояти загрозі. Після зіткнень з танками Mark I у 1916 році вони розширили свої траншеї, щоб запобігти наступу машин. Очевидним рішенням для британців було б, своєю чергою, подовжити їхні танки, але довжина машин навіть зменшилася: Mark IV (довжина 8 м) був майже на 2 метри коротший за Mark I (довжина 9,9 м).
Рішення було знайдено завдяки погляду в минуле. Інженери згадали середньовічних лицарів, що перетинали рови або оборонні канави, схожі на траншеї, використовуючи зв’язані разом пучки гілок дерев. Коли британці взяли цю методику на озброєння під час Першої світової війни, такі пучки отримали назву «фашини».
На танках Mark IV зверху були встановлені рейки, на які й клали фашини. Досягнувши німецьких окопів, екіпаж танка відпускав кріплення, і фашини скочувалися у траншеї. Декілька танків разом заповнювали окопи, що дозволяло подолати перешкоду. Фашини використовуються танками й сьогодні, хоча і з інших матеріалів, таких як пластикові дренажні труби.
Зазирніть на сторінку «Челленджера» в Facebook за регулярною порцією епічних танкових відео й історій. І, ясна річ, не забудьте підписатися на наш YouTube-канал, якщо ще не підписані!
По машинах!
Дякуємо Танковому музею за архівні знімки
