Корделія Астра сиділа й насолоджувалася довгоочікуваним спокоєм. Нарешті вся команда була в зборі, і навіть танк у певні втрати записати не можна було: кіт розвалився на шухляді з-під снарядів, мліючи від тепла, його увагу до подій навколо видавали лише вуха, які час від часу локаторами розверталися до якогось джерела звуку.
Здається, історія наближалася до завершення. Лишався тільки один крок, але зробити його Корделія не наважувалася, прагнучи розтягнути це незвичне відчуття спокою та безтурботності.
Відьма завела руку за спину, де під плащем до пояса була причеплена полотняна торбинка. Чи вже час?
Багаття весело потріскувало. Сибілла здула полум'я з зефірки й захрумтіла скоринкою.
Аурелія відкинулася й подивилася на зорі. У її лівій руці спалахнула синім скляна колба. Відьма задумливо підняла руку. Між пальцями, потріскуючи, стрибали крихітні колючі блискавки. Аурелія склала пальці веретеном і випустила довгу звивисту блискавку кудись поверх дерев. Колба-конденсатор згасла.
— Тепер лише так? — запитала Дей.
— Так, тепер лише те, що можу сама, — знизала плечима Аурелія. — Найпростіші речі. Портал відкрити не зможу.
— Рано чи пізно зможеш. Тобі вже набагато краще вдається контролювати магію самостійно. Гримуар був лише інструментом. Батько казав, що це як милиця: рано чи пізно її треба викинути та ходити на своїх двох, — усміхнулася Дейрдра.
— Ну, мені ще вчитися і вчитися, — усміхнулась у відповідь Аурелія. — Тож ми тут надовго.
— Може, воно й на краще? Я не ризикнув би повертатися додому. Раптом я там знову стану… танком? — Хвостаріус пригладив шерсть, що стала дибки.
— А я нікуди й не поспішаю, — зазначила Сибілла, дожовуючи зефірку. — Хвіст правий, все на краще. Книжка згинула в болоті разом із танком, туди їй і дорога. Тобі без неї краще, подруго. Небезпечна то була річ.
— Я її контролювала. Мені не дозволили б залишити собі артефакт такої сили, якби я не могла з ним упоратися.
— Тобі віддали Гримуар, щоб ти не підпускала до нього тих, кого не треба, — сказала Корделія. — А то були мисливці…
— Еге ж, — хіхікнула Сибілла. — Цей, як його… Мокрий Джек? Липкий Джек?
— Хитрий Джек, — буркнула Аурелія. — Я думала, він теж книголюб…
— Ох, ці бездонні карі очі, — Сибілла мрійливо дивилася кудись у простір над багаттям, — Ах, ці вірші під місяцем…
У невірному світлі багаття ніхто не помітив, як почервоніли щоки Аурелії.
— Гаразд, сестри, зам'яли, — сказала Корделія, підводячись зі свого місця. — Що було, те загуло. Цей дрібний паскудник своє отримав і навряд чи колись іще трапиться на нашому шляху. А нам із вами треба дивитися в майбутнє.
— Дей, а може, в тебе вийде… — почала Аурелія.
— Не вийде, — відрізала Дейрдра. — Я не батько, навіть не близько. Загравати з такими матеріями я не збираюся. Та й сам він навряд чи став би відтворювати таку книгу.
Корделія розім'яла плечі.
— Усе на краще, — сказала вона. — Цей світ не такий вже й поганий, і наші таланти тут знадобляться. Не пропадемо. Гримуар Аурелії треба було тримати подалі від О'Тула, і з цим ми впоралися. Немає місця більш далекого від Джека, ніж цей світ.
Відьми продовжили повільну розмову, і ніхто не звернув уваги на те, що Корделія відійшла. Вона пробиралася лісом кілька хвилин, поки нарешті не знайшла те, що шукала, — невелике кругле озерце, на вигляд доволі глибоке.
Корделія Астра дістала зі своєї сумки тканий скруток і розгорнула його. У місячному світлі масивна книжка у важкій шкіряній палітурці відблискувала тьмяно та зловісно. Стара магія, похмура й дуже сильна. Але це був ключ, який відкриває їм шлях додому.
Корделія знову замислилась. Все вийшло з-під контролю, план полетів до біса. Але вони впоралися — хай і поодинці. В кожній розкрилися найкращі риси. Кожна з сестер, опинившись у критичній ситуації, стала сильнішою. Або сміливішою. Або відповідальнішою. Тож ідея залишитися тут тепер не здавалася їй такою вже й поганою.
— Лишайся тут, — сказала відьма і, розмахнувшись, закинула Гримуар у центр озера.
І посміхнулася. Хоч яким хитруном і був би Джек О'Тул, книжка йому не дістанеться. Отже, свою місію вони виконали.
Хелловінський шабаш
У наборі ви знайдете п'ять 2D-стилів, п'ять комплектів деколей і унікальний екіпаж із чотирьох відьом і балакучого кота.
Кожен член екіпажу має вміння «Шабаш» (подібне до «Бойового братерства») та достатньо досвіду, щоб повністю вивчити ще одне вміння або навичку.
Розмістіть персонажів події відповідно до спеціальностей екіпажу вибраної машини, щоб отримати доступ до особливого групового озвучення, що складається з реплік членів екіпажу в бою.
Displate пропонує широке розмаїття вишуканих металевих постерів різних розмірів. Вони кріпляться на магнітах, тож вам не доведеться шукати перфоратор чи бронебійний снаряд, щоб почепити ці гарнющі принти на стіну. Ба більше, за кожен куплений постер Displate саджає одне дерево. Прикрасьте свою оселю, водночас рятуючи легені нашої планети!
