Машина є модернізованим варіантом танка ЙС-2. Модернізація відбувалася з початку 1950-х і до початку 1960-х рр. До створення Т-10, ЙС-2 залишався основним важким танком СРСР, який зняли з озброєння лише у середині 1990-х рр. ХХ ст. Значних змін зазнали шасі, силова установка і башта. Низку деталей для шасі запозичили у танка ЙС-3. Від нього ж використали грязьові щитки й типові ящики-бункери для ЗІП. На башті прибрали кормовий кулемет — на його місце встановили додатковий вентилятор бойового відділення. Усі пістолетні амбразури заварили, використавши заглушки з комплектації танка. На модернізованих машинах замінили двигун на В-54К-ЙС. Збільшили боєзапас до 34–35 пострілів. Озброєння залишили тим самим (122-мм гармата Д-25), але поліпшили її підіймальний механізм. На кількох машинах встановили прилад нічного бачення ТВН-2. Також замінили радіостанцію на Р-113. Поліпшили оглядові прилади механіка-водія.
Екіпаж
Командир
Радист
Модулі
Ця машина належить до класу преміум. Преміум техніка приносить більше кредитів і досвіду за кожний бій, а також має низку інших переваг.
Технічні характеристики
Вогнева міць
Рухливість
Живучість
Спостереження
Технічні характеристики вказані для техніки з рівнем навчання екіпажу 100%.
